Епідеміолог/епідеміологиня – робота у Фінляндії
Епідеміологи зосереджують свої дослідження на походженні та причинах виникнення хвороб у людей. Вони визначають шляхи розповсюдження хвороб і пропонують заходи профілактики ризику, які допомагають втілити політику охорони здоров’я.
Епідеміолог/епідеміологиня - Які навички обов'язкові?
Заходи, що вживаються для профілактики хвороб у певній місцевості або групі людей.
Використовувати моделі (описову або вивідну статистику) та методи (інтелектуальний аналіз даних або машинне навчання) для статистичного аналізу, а також інструменти ІКТ для аналізу даних, виявлення кореляцій та прогнозування тенденцій.
Наука, яка статистично аналізує характеристики людини, як-от сітківка, голос або ДНК, з метою ідентифікації.
Отримувати, виправляти або вдосконалювати знання про явища за допомогою наукових методів і прийомів, заснованих на емпіричних або вимірюваних спостереженнях.\n
Інфекційні хвороби — це медична спеціальність, вказана в Директиві ЄС 2005/36/EC.
Дисципліна про управлінням проєктами, напрями діяльності, які охоплюють цю сферу, і змінні, пов’язані з нею, як-от час, ресурси, вимоги, кінцеві строки та реагування на непередбачувані події.
Застосовувати наукові методи та техніки для дослідження явищ, отримуючи нові знання або виправляючи та інтегруючи попередні знання.
Вивчення статистичної теорії, методів і практики, як-от збір, організація, аналіз, інтерпретація та подання даних. Вона стосується всіх аспектів даних, включно з плануванням збору даних в частині розроблення опитувань і експериментів для прогнозування та планування діяльності, пов’язаної з роботою.
Збирати дані, отримані в результаті застосування наукових методів, зокрема тестових методів, експериментального проєктування або вимірювань.
Розробляти, визначати, впроваджувати та оцінювати заходи щодо запобігання хворобам та інфекціям, прагнучи покращити здоров’я та якість життя всіх громадян.
Принципи та поняття охорони здоров’я та хвороб, що впливають на населення, включно із засобами зміцнення здоров’я та профілактики, а також медичною допомогою за місцем проживання та первинною медичною допомогою.
Розділ медицини, що займається питаннями захворюваності, поширення та контролю хвороб. Етіологія хвороби, передача, розслідування спалахів і порівняння ефектів лікування.
Готувати дослідницькі документи або проводити презентації для представлення результатів проведеного дослідницького та аналітичного проєкту із зазначенням процедур і методів аналізу, які привели до результатів, а також можливих інтерпретацій результатів.
Теоретична методологія, що використовується в наукових дослідженнях, що включає в себе проведення фонового дослідження, побудову гіпотези, її перевірку, аналіз даних і підведення підсумків.
Співпрацювати зі службами охорони здоров’я та місцевими громадами з метою запобігання спалахам інфекційних хвороб, рекомендувати превентивні заходи та варіанти лікування.
Епідеміолог/епідеміологиня - Які навички корисні, але не обов'язкові?
Методи та принципи розроблення програмного забезпечення, як-от аналіз, алгоритми, кодування, тестування та компіляція парадигм програмування мовою SAS.
Пропонувати науково обґрунтовані поради щодо того, як уникнути погіршення здоров’я, навчати та консультувати людей та осіб, які за ними доглядають, щодо того, як запобігти погіршенню здоров’я, та/або мати можливість порадити, як покращити стан їхнього середовища та здоров’я. Надати поради щодо виявлення ризиків, що призводять до погіршення здоров’я, і допомогти підвищити імунітет пацієнтів шляхом орієнтації на профілактику та стратегії раннього втручання.
Надавати корисну інформацію, пов’язану з професіями охорони здоров’я, щоб переконатися, що політичні рішення приймають на користь громад.
Проводити лабораторні випробування, щоб отримати надійні й точні дані для наукових досліджень і тестування продукції.
Мікробіологія-бактеріологія — це медична спеціальність, вказана в Директиві ЄС 2005/36/EC.
Покращувати якість та безпечність надання медичної допомоги, приділяючи особливу увагу виявленню обставин, які наражають клієнтів, їхні сім’ї та опікунів, персонал, студентів та інших осіб на ризик заподіяння шкоди, а також діяти з метою запобігання або контролю цих ризиків.
Біологічна хімія — це медична спеціальність, яка вказується в Директиві ЄС 2005/36/EC.
Працювати з колегами-вченими над клінічними випробуваннями, щоб покращити медичні методи запобігання, виявлення, діагностики та лікування хвороб.
Загальна медицина — це медична спеціальність, вказана в Директиві ЄС 2005/36/EC.
Структура, характеристики, еволюція та взаємодія вірусів та хвороби, які вони викликають.
Аналізувати зразки крові за допомогою комп’ютерних і ручних методів, шукаючи аномалії білих і червоних кров’яних тілець та інші фактори ризику.
Формулювати наукові теорії на основі емпіричних спостережень, зібраних даних та теорій інших вчених.
Методи, що застосовуються в різних галузях природознавства для отримання експериментальних даних, як-от гравіметричний аналіз, газова хроматографія, електронні або термічні методи.
Імунологія — це медична спеціальність, вказана в Директиві ЄС 2005/36/EC.
Складати формулу і визначати склад лікарських засобів, виконуючи фармацевтичні розрахунки, підбираючи відповідний шлях введення та лікарську форму для лікарського засобу, відповідні інгредієнти та допоміжні речовини необхідного стандарту якості, а також готуючи фармацевтичну продукцію.
Тканини, клітини та функції рослинних і тваринних організмів, їхня взаємозалежність і взаємодія один з одним і довкіллям.
Письмові стандарти, які застосовуються в професійному середовищі охорони здоров’я для документування своєї діяльності.
Розробляти та фіксувати процесуальний метод, що використовується для конкретного наукового експерименту, з метою його відтворення.
Створювати засоби, що забезпечують імунітет проти певних хвороб, проводячи дослідження та лабораторні випробування.
Спеціальна програмна система (системи статистичного аналізу), що використовується для розширеної аналітики, бізнес-аналітики, керування даними та прогнозної аналітики.
Зберігати документи, такі як протоколи, результати аналізу та наукові дані, використовуючи системи архівування, щоб науковці та інженери могли враховувати методи та результати попередніх досліджень у своїх дослідженнях.
Робити внесок у місцеві або національні кампанії громадської охорони здоров’я, оцінюючи пріоритети охорони здоров’я, урядові зміни в нормативних актах і рекламуючи нові тенденції щодо охорони здоров’я та профілактики.
Представляти гіпотезу, результати та висновки своїх наукових досліджень у своїй галузі знань у фаховому виданні.
Розробляти політику, рекомендації, оперативні дослідження та стратегії боротьби з інфекційними хворобами, які можуть передаватися від людини до людини або від тварини до людини.
Консультувати посадових осіб законодавчого органу щодо пропозиції нових законопроєктів та розгляду законодавчих актів.
Контролювати вплив на навколишнє середовище та проводити оцінювання, щоб визначити та зменшити екологічні ризики організації, беручи до уваги необхідні для цього витрати.
Сприяти покращенню щоденного догляду шляхом адаптації до нових технологічних удосконалень або інновацій, пов’язаних із пристроями, матеріалами, процедурами чи рекомендаціями, що використовуються в сфері охороні здоров’я.