Фельдшер з медицини невідкладних станів/фельдшерка з медицини невідкладних станів – робота у Фінляндії
Фельдшери з медицини невідкладних станів надають невідкладну допомогу хворим, пораненим і вразливим особам у невідкладних медичних ситуаціях до та під час транспортування до медичного закладу. Вони здійснюють і контролюють транспортування пацієнта. Вони надають допомогу в невідкладних ситуаціях, вживають невідкладних заходів, контролюють виконання транспортного процесу. Згідно з національним законодавством, вони також можуть надавати кисень, певні ліки, здійснювати пункцію периферичних вен і інфузію кристалоїдних розчинів, а також виконувати ендотрахеальну інтубацію, якщо це необхідно для негайного запобігання загрозам для життя чи здоров’я пацієнта.
Фельдшер з медицини невідкладних станів/фельдшерка з медицини невідкладних станів - Які навички обов'язкові?
Допомагати з підійманням та перенесенням пацієнта в автомобіль екстреної допомоги для транспортування, а також поміщення до медичного закладу після прибуття.
Працювати з таким обладнанням, як-от зовнішні дефібрилятори та реаніматори з мішковим клапаном, спинномозкові та тракційні шини та внутрішньовенні крапельниці в умовах спеціалізованої реанімації, за потреби робити електрокардіограми.
Надавати невідкладну догоспітальну медичну допомогу при легких і множинних травмах, зупиняти кровотечі, лікувати шок, перев’язувати рани та іммобілізувати болючі, набряклі або деформовані кінцівки, шию чи хребет.
Процедури, пов’язані з підтриманням гігієнічного середовища в закладах охорони здоров’я, як-от лікарні та клініки. Вони можуть варіюватися від миття рук до очищення і дезінфекції використовуваного медичного обладнання та методів боротьби з інфекціями.
Справлятися з тиском та відповідно і вчасно реагувати на несподівані й швидко змінювані ситуації в галузі охорони здоров’я.
Надавати корисну інформацію, пов’язану з професіями охорони здоров’я, щоб переконатися, що політичні рішення приймають на користь громад.
Лікувати пацієнтів усіх вікових груп із гострими та невідкладними хворобами або травмами, зокрема епізодичними недиференційованими фізичними та поведінковими симптомами чи розладами.
Сприяти наданню скоординованої та безперервної медичної допомоги.
Використовувати мобільні технології в охороні здоров’я й електронну систему охорони здоров’я (онлайн-додатки й сервіси) із метою покращення медичної допомоги, що надається.
Проводити серцево-легеневу реанімацію або надавати першу медичну допомогу для надання допомоги хворому або постраждалому до того, як він зможе отримати повноцінне лікування.
Адаптувати практику, щоб забезпечити задоволення потреб пацієнтів у середовищі екстреної та невідкладної допомоги.
Вибирати відповідні заходи контролю небезпеки та управління ризиками.
Розуміти передумови виникнення симптомів, труднощів та поведінки клієнтів і пацієнтів. Перейматися співчуттям до їхніх проблем, виявляючи повагу та зміцнюючи їхню автономію, самооцінку і незалежність. Демонструвати занепокоєння їхнім самопочуттям та працювати, пам’ятаючи про особисті кордони, вразливість, культурні відмінності та вподобання клієнта і пацієнта.
Дослідження й аналіз поведінки суб’єкта за допомогою контрольованих та життєвих спостережень і ретельних наукових експериментів.
Вести точну документацію клієнта, яка також відповідає правовим і професійним стандартам та етичним зобов’язанням, щоб спростити процес спостереження за клієнтом, за дотримання конфіденційної обробки всіх даних клієнта (зокрема усних, письмових та електронних).
Особливості та процедури оперативної тактики реагування на надзвичайні ситуації, особливо під час великих аварій і катастроф.
Підтримувати порядок у місцях надзвичайних ситуацій, розганяючи натовпи та не дозволяючи рідним і друзям торкатися пацієнта.
Оцінювати ознаки ситуації, яка становить безпосередню загрозу здоров’ю, безпеці, власності чи оточенню людини, та бути добре підготовленими до неї. \n \n
Застосовувати стратегії, засновані на фактичних даних, щоб сприяти здоровому способу життя, профілактиці та лікуванню хвороб.
Фармакологія — це медична спеціальність, вказана в Директиві ЄС 2005/36/EC.
Здійснювати моніторинг та аналіз життєво важливих показників серця, дихання та артеріального тиску.
Особливості та порушення життєво важливих функцій, свідомості та несвідомого стану, дихальної та кровоносної систем, кровотечі, шоки, штучне дихання.
Характеристики та використання лікарських препаратів і санітарно-технічного обладнання.
Ефективно спілкуватися з пацієнтами, їхніми родинами та іншими опікунами, медичними працівниками та партнерами в громаді.
Знання принципів і методів переміщення людей або товарів повітряним, залізничним, морським або автомобільним транспортом, включно з відносними витратами та оптимальними стратегіями роботи.
Дотримуватися узгоджених протоколів і вказівок щодо здійснення медичної практики, які надаються установами охорони здоров’я, професійними асоціаціями чи органами влади, а також науковими організаціями.
Основні класи патогенних мікроорганізмів, поширення інфекції та застосування універсальних запобіжних заходів.
Записувати стан або травму пацієнта з моменту потрапляння до карети швидкої допомоги, проведене лікування та реакцію на ліки та лікування.
Вживати негайних заходів для реагування на серйозні інциденти, які впливають на безпеку осіб у приватних чи громадських місцях, зокрема на дорожньо-транспортні пригоди.
Фундаментальна роль соціології для парамедиків у розвитку та підтриманні ефективних взаємин, психологічних та соціальних факторів, що впливають на людину в здоровому та хворому стані.
Переконуватися, що пацієнти / клієнти повністю поінформовані про ризики та переваги запропонованих методів лікування, щоб вони могли дати інформовану згоду, залучаючи пацієнтів / клієнтів до процесу догляду та лікування.
Проводити ретельний і детальний фізикальний огляд пацієнта в екстрених ситуаціях, використовуючи такі навички оцінки, як спостереження, пальпація та аускультація, а також формулювання діагнозів для всіх вікових категорій, з подальшим викликом спеціаліста, якщо такий є в наявності.
Принципи і теорії фізики, біомеханіки, електроніки та ергономіки, які можна застосувати у парамедичній практиці.
Дотримуватись правил про нерозголошення інформації іншим особам, окрім уповноважених осіб.
Інформувати персонал лікарні після прибуття з пацієнтом, надавши точний звіт про стан пацієнта, обставини нещасного випадку, хвороби або травми та лікування.
Використовувати найвідповідніші методи для поводження та переміщення пацієнтів до та з машини швидкої допомоги, лікарняного ліжка, інвалідного візка тощо.
Застосовувати стандарти якості, пов’язані з управлінням ризиками, процедурами безпеки, відгуками пацієнтів, скринінгом і медичними пристроями в щоденній практиці, у відповідності до стандартів національних професійних асоціацій та органів.
Працювати з кров’ю, органами та іншими внутрішніми частинами, не відчуваючи стресу.
Структура та функції системи охорони здоров’я.
Іммобілізувати пацієнта за допомогою спинки або іншого пристрою для іммобілізації хребта, готувати його до транспортування на ношах і в кареті швидкої допомоги.
Динамічний взаємозв’язок між структурою та функціями людини та скелетно-м’язової, серцево-судинної, дихальної, травної, ендокринної, сечовидільної, репродуктивної, покривної та нервової систем; нормальна та змінена анатомія та фізіологія протягом усього життя людини.
Дотримуватися регіонального та національного законодавства з охорони здоров’я, яке регулює відносини між постачальниками, платниками та виробниками в галузі охорони здоров’я та пацієнтами, а також надавати медичні послуги.
Звертати увагу на те, що говорять інші люди, терпляче розуміти висловлені думки, ставити запитання, коли це доречно, і не перебивати в невідповідний момент; бути здатним уважно вислухати потреби споживачів, клієнтів, пасажирів, користувачів послуг чи інших осіб і запропонувати відповідні рішення.
Застосовувати відповідні методи у парамедичній практиці, зокрема внутрішньовенну терапію, введення ліків, електроімпульсну терапію і методи невідкладної хірургічної допомоги.
Apply a broad range of bio-medical, psycho-social, organisational, educational, and societal aspects of health, disease, and healthcare to improve healthcare services and to improve quality of life.
Дотримуватися стандартів і настанов організації або відділу. Розуміти мотиви та спільні домовленості організації та діяти відповідно до них.
Дослідження та розроблення методів і обладнання, що використовуються медичним персоналом для профілактики, діагностики та лікування хвороб.
Взаємодіяти, установлювати відносини та спілкуватися з окремими людьми з різних культур під час роботи в галузі охорони здоров’я.
Оцінювати характер і ступінь травми або хвороби, щоб скласти план лікування і визначити його пріоритетність.
Використання напівавтоматичних дефібриляторів і випадки їхнього застосування.
Визначати сильні та слабкі сторони різних абстрактних, раціональних концепцій, як-от проблеми, думки та підходи, пов’язані з конкретною проблемною ситуацією, щоб сформулювати рішення та альтернативні методи розв’язання проблеми.
Основні послідовні етапи нормального розвитку, когнітивні, емоційні та соціальні показники дорослішання протягом життя людини.
Сприяти різноманіттю, поважати його та виступати на захист рівного ставлення до гендерів, етнічних груп і груп меншин в організаціях, щоб запобігти дискримінації та забезпечити інклюзивність і сприятливе середовище.
Спілкуватися з клієнтами та особами, які за ними доглядають, з дозволу пацієнта, щоб інформувати їх про стан клієнтів і пацієнтів, зберігаючи при цьому конфіденційність.
Упевнятися, що медичні працівники отримують професійне, ефективне та безпечне лікування, адаптуючи методи та процедури відповідно до потреб людини, здібностей або переважаючих умов.
Венозний доступ та інфузія, гігієнічні аспекти та можливі ускладнення.
Зберігати холодний розум та ефективну продуктивність під тиском або за несприятливих обставин.
Використовувати набір організаційних методів і процедур, які сприяють досягненню поставлених цілей, зокрема, детальне планування графіків роботи персоналу. Використовувати ці ресурси ефективно і раціонально, а також проявляти гнучкість, коли це необхідно.
Теорії та наука, що лежать в основі теорії та принципів парамедичної практики.
Розвивати терапевтичні стосунки взаємної співпраці під час лікування, зміцнюючи та завойовуючи довіру, та співпрацювати з користувачами послуг медичної допомоги.
Обладнання та прилади, що використовуються для діагностики, профілактики та лікування відхилень у стані здоров’я. Медичні прилади охоплюють широкий спектр продукції, починаючи від шприців та протезів і закінчуючи обладнанням для МРТ і слуховими апаратами.
Застосовувати професійну та фактичну оцінку, встановлення цілей, надання втручання та огляд клієнтів, зважаючи на історію розвитку та контекстну історію клієнтів, у межах власної сфери практики.
Правильно розміщувати або іммобілізувати пацієнтів для безпечного та ефективного втручання.
Штучне дихання та інтубація та можливі ускладнення.
Невідкладні випадки з різними моделями хвороб і синдромами, особливі невідкладні випадки та відповідні їм втручання.
Доглядати за пацієнтами з гострим болем і полегшувати його.
Брати участь у наданні багатопрофільної медичної допомоги та розуміти правила та компетенцію інших фахівців у сфері охорони здоров’я.
У екстрених випадках вводити ліки за призначенням лікаря, що веде спостереження.
Ефективно керувати стандартними системами зв’язку, що використовуються в надзвичайних ситуаціях, як-от мобільні передавачі та приймачі базових станцій, портативні передавачі та приймачі, ретранслятори, стільникові телефони, пейджери, автоматичні локатори транспортних засобів і супутникові телефони, відповідно до потреби.
Визначати рівень ризику виникнення надзвичайної ситуації та відповідно до нього збалансовувати відправлення карет швидкої допомоги на місця надзвичайних ситуацій.
Невідкладна допомога, яку надають хворій або пораненій особі в разі порушення кровообігу та/або дихальної недостатності, втрати свідомості, поранення, кровотечі, шоку чи отруєння.
Нести відповідальність за власну професійну діяльність і визнавати межі власного досвіду та компетенції.
Поняття медичної диспетчерської системи та її використання, яке полягає у виконанні медичної диспетчерської роботи на основі критеріїв, відповіді на екстрені виклики та експлуатації комп’ютеризованих диспетчерських систем.
Екстрена медицина — це медична спеціальність, вказана в Директиві ЄС 2005/36/EC.
Фельдшер з медицини невідкладних станів/фельдшерка з медицини невідкладних станів - Які навички корисні, але не обов'язкові?
Пропонувати науково обґрунтовані поради щодо того, як уникнути погіршення здоров’я, навчати та консультувати людей та осіб, які за ними доглядають, щодо того, як запобігти погіршенню здоров’я, та/або мати можливість порадити, як покращити стан їхнього середовища та здоров’я. Надати поради щодо виявлення ризиків, що призводять до погіршення здоров’я, і допомогти підвищити імунітет пацієнтів шляхом орієнтації на профілактику та стратегії раннього втручання.
Методології, що дають змогу поєднувати теорію та емпіричні дані для розроблення та здійснення ефективної парамедичної практики.
Знезаражувати салон автомобіля екстреної медичної допомоги після лікування пацієнта з інфекційною хворобою.
Застосовувати іноземні мови для спілкування з постачальниками медичних послуг, як-от лікарі та медичні сестри.
Використовувати іноземні мови для проведення досліджень, пов’язаних зі здоров’ям.
Навчати співробітників та давати їм вказівки через процес, під час якого вони навчаються необхідних навичок для перспективної роботи. Організовувати заходи, спрямовані на ознайомлення з роботою та системами або покращення продуктивності окремих осіб і груп в організаційних умовах.
Спілкуватися іноземними мовами з користувачами медичних послуг, особами, які за ними доглядають, або постачальниками послуг. Використовувати іноземні мови для полегшення догляду за пацієнтом відповідно до потреб пацієнта.
Харчування людини та модифікація дієти для поліпшення здоров’я в клінічних або інших умовах. Роль харчування у зміцненні здоров’я та профілактиці хвороб протягом усього життя.
Інші професії
- Санітар-носій
- Брат медичний, відповідальний за загальний догляд/сестра медична, відповідальна за загальний догляд
- Лікар-ортоптист/лікарка-ортоптистка
- Фармацевт/фармацевтка
- Хіропрактик
- Фізіотерапевт/фізіотерапевтка
- Дієтолог/дієтологиня
- Логопед/логопединя
- Лікар-ерготерапевт/лікарка-ерготерапевт
- Фахівець-фармацевт/фахівчиня-фармацевтка
- Біомедик-дослідник/біомедик-дослідниця
- Фахівець з хіропрактики/фахівчиня з хіропрактики