Психотерапевт/психотерапевтка – робота у Фінляндії
Психотерапевти надають підтримку й медичну допомогу користувачам медичних послуг з різним ступенем психологічних, психосоціальних чи психосоматичних розладів поведінки та патогенних станів, використовуючи психотерапевтичні методи. Вони сприяють особистому розвитку та добробуту пацієнтів і дають поради щодо покращення відносин, здібностей та методів вирішення проблем. Вони використовують науково обґрунтовані психотерапевтичні методи, зокрема поведінкову терапію, екзистенційний аналіз і логотерапію, психоаналіз або системну сімейну терапію, щоб допомогти пацієнтам розвиватися і знаходити відповідні рішення їхніх проблем. Психотерапевти не зобов’язані мати науковий ступень у сфері психології чи медичну кваліфікацію у сфері психіатрії. Це незалежний від психології, психіатрії та консультування вид діяльності.
Психотерапевт/психотерапевтка - Які навички обов'язкові?
Справлятися з тиском та відповідно і вчасно реагувати на несподівані й швидко змінювані ситуації в галузі охорони здоров’я.
Теоретичні концепції особистості, як-от психодинамічна теорія, гуманістична теорія або біхевіоризм.
Використовувати методи клінічного обґрунтування та клінічного судження при застосуванні низки відповідних методів оцінки, таких як оцінка психічного стану, встановлення діагнозу, динамічне формулювання та планування можливого лікування.
Налагоджувати, організовувати та підтримувати терапевтичні відносини між психотерапевтом, пацієнтом і клієнтом у безпечний, шанобливий та ефективний спосіб. Створювати команду, налаштовану на плідну працю і самосвідомість у стосунках. Переконуватися, що пацієнт(-ка) усвідомлює, що його/її інтереси є пріоритетними, і дбати про комунікацію поза сеансами.
Сприяти наданню скоординованої та безперервної медичної допомоги.
Стратегії, методи та прийоми психологічної діагностики, що стосуються пов’язаних зі здоров’ям переживань і поведінки, а також психічних розладів
Використовувати мобільні технології в охороні здоров’я й електронну систему охорони здоров’я (онлайн-додатки й сервіси) із метою покращення медичної допомоги, що надається.
Аналізувати існуючі моделі психотерапії та їхню застосовність до окремих клієнтів.
Розуміти передумови виникнення симптомів, труднощів та поведінки клієнтів і пацієнтів. Перейматися співчуттям до їхніх проблем, виявляючи повагу та зміцнюючи їхню автономію, самооцінку і незалежність. Демонструвати занепокоєння їхнім самопочуттям та працювати, пам’ятаючи про особисті кордони, вразливість, культурні відмінності та вподобання клієнта і пацієнта.
Розвивати та контролювати особисті якості як професійного психотерапевта, забезпечуючи стійкість, здатність керувати складною та непередбачуваною поведінкою та вживати відповідних заходів, коли це необхідно.
Моральні норми та процедури, етичні питання та обов’язки, характерні для професій у закладах охорони здоров’я, як-от повага до людської гідности, самовизначення, інформована згода та конфіденційність пацієнта.
Працювати з користувачами медичних послуг, які вживають прописані ліки та інші препарати.
Створювати й підтримувати відповідне середовище для проведення психотерапії, забезпечуючи безпечне й доброзичливе оточення, яке має існувати у психотерапії та, наскільки це можливо, задовольняти потреби пацієнтів.
Дії, пов’язані з управлінням однією людиною або групою людей у певній діяльності.
Складати індивідуальний план лікування спільно з пацієнтом, прагнучи відповідати його потребам, ситуації та цілям лікування, щоб максимізувати ймовірність досягнення терапевтичного ефекту, та враховуючи будь-які можливі особисті, соціальні та системні бар’єри, які можуть завадити лікуванню.
Характеристика, причини та лікування психічних розладів.
Відповідним чином реагувати на поведінку користувача медичних послуг, коли він стає гіперманіакальним, панікує, надзвичайно засмученим, агресивним, жорстоким або схильним до самогубства, згідно з відповідним навчанням, під час роботи з пацієнтами, які регулярно переживають сильні емоції.
Вести точну документацію клієнта, яка також відповідає правовим і професійним стандартам та етичним зобов’язанням, щоб спростити процес спостереження за клієнтом, за дотримання конфіденційної обробки всіх даних клієнта (зокрема усних, письмових та електронних).
Хронологія розвитку психотерапевтичних шкіл, їхній загальний опис, характеристики та сфери застосування.
Здійснювати психотерапевтичні втручання на різних етапах лікування.
Завершувати процес психотерапевтичних відносин, переконуючись, що потреби пацієнта задоволені.
Обізнаність про різні ефекти, які чинять ліки на поведінку, настрій і мислення пацієнта або клієнта.
Працювати з моделями психологічної поведінки пацієнта або клієнта, які можуть знаходитися поза межами їх свідомого усвідомлення, зокрема невербальними та довербальними моделями, клінічними проявами захисних механізмів психіки, опором, перенесенням і контрперенесенням.
Теорії здорового та психопатологічного розвитку особистості.
Види допоміжних заходів і втручань, які можуть зменшити стресові події, симптоми або ризик і поліпшити якість життя.
Записи про попередні психотерапевтичні проблеми або розлади пацієнта.
Ефективно спілкуватися з пацієнтами, їхніми родинами та іншими опікунами, медичними працівниками та партнерами в громаді.
Дотримуватися узгоджених протоколів і вказівок щодо здійснення медичної практики, які надаються установами охорони здоров’я, професійними асоціаціями чи органами влади, а також науковими організаціями.
Заохочувати користувача системи охорони здоров’я брати участь у самоконтролі шляхом проведення аналізу ситуації та саморозвитку. Допомогти користувачеві охорони здоров’я розвинути певний ступінь самокритики та самоаналізу щодо своєї поведінки, дій, стосунків і самосвідомості.
Розпізнавати та критично оцінювати будь-які можливі проблеми з психічним здоров’ям / хворобами.
Оцінювати навички, потреби та обмеження осіб, які постраждали від травми, скеровуючи їх до спеціалізованих травматологічних пунктів, якщо це необхідно.
Переконуватися, що пацієнти / клієнти повністю поінформовані про ризики та переваги запропонованих методів лікування, щоб вони могли дати інформовану згоду, залучаючи пацієнтів / клієнтів до процесу догляду та лікування.
Принципи, методи і процедури діагностики, лікування та реабілітації фізичних і психічних дисфункцій.
Працювати з проблемами тіла та розуму, зокрема з різноманітними проблемами людської сексуальності та психосоматичними хворобами.
Застосовувати стандарти якості, пов’язані з управлінням ризиками, процедурами безпеки, відгуками пацієнтів, скринінгом і медичними пристроями в щоденній практиці, у відповідності до стандартів національних професійних асоціацій та органів.
Дотримуватися регіонального та національного законодавства з охорони здоров’я, яке регулює відносини між постачальниками, платниками та виробниками в галузі охорони здоров’я та пацієнтами, а також надавати медичні послуги.
Звертати увагу на те, що говорять інші люди, терпляче розуміти висловлені думки, ставити запитання, коли це доречно, і не перебивати в невідповідний момент; бути здатним уважно вислухати потреби споживачів, клієнтів, пасажирів, користувачів послуг чи інших осіб і запропонувати відповідні рішення.
Брати відповідальність за навчання впродовж життя та постійний професійний розвиток. Залучатися до навчання для підтримки та оновлення професійної компетентності. Визначати пріоритетні сфери для професійного розвитку на основі роздумів про власну практику та через контакти з підприємствами-аналогами та зацікавленими сторонами. Дотримуватись циклу самовдосконалення та розробляти надійні плани кар’єри.
Дотримуватися стандартів і настанов організації або відділу. Розуміти мотиви та спільні домовленості організації та діяти відповідно до них.
Допомагати клієнтам та наставляти їх у вирішенні їхніх особистих, соціальних або психологічних проблем.
Стежити за прогресом лікування і модифікувати його відповідно до стану кожного пацієнта.
Проводити терапевтичні сеанси для окремих осіб або груп осіб в контрольованій обстановці.
Взаємодіяти, установлювати відносини та спілкуватися з окремими людьми з різних культур під час роботи в галузі охорони здоров’я.
Отримувати уявлення про потреби в галузі охорони здоров’я та представляти випадок, можливі рішення і методи лікування, які будуть застосовані.
Відстежувати і реєструвати процес і результати лікування, що використовуються в процесі психотерапії.
Сприяти процесу самопізнання користувача медичної допомоги, допомагаючи йому зрозуміти про свій стан і краще усвідомлювати та контролювати настрій, почуття, думки, поведінку та чинники, які на них впливають. Допомагати користувачам системи охорони здоров’я навчитися справлятися з проблемами та труднощами з більшою стійкістю.
Поведінка і діяльність людини з урахуванням індивідуальних відмінностей у здібностях, особистості, інтересах, навчанні та мотивації.
Routinely evaluate own practice, critically evaluating and monitoring the practice methods and outcomes in consistent, coherent and appropriate ways, being aware of relevant methodologies and utilising feedback from managers, supervisors, other professionals, and patients/clients, in order to adapt the practice accordingly.
Компоненти та поживні речовини кондитерських виробів, необхідні для виявлення можливих алергенів. Показники функціональних та органічних розладів і види психофармакологічних препаратів.
Сприяти факторам, які покращують емоційне благополуччя, таким як самосприйняття, особистісний ріст, ціль у житті, контроль над своїм оточенням, духовність, самоспрямування та позитивні стосунки.
Спілкуватися з клієнтами та особами, які за ними доглядають, з дозволу пацієнта, щоб інформувати їх про стан клієнтів і пацієнтів, зберігаючи при цьому конфіденційність.
Допомагати пацієнту або клієнту визначити та передбачити ситуації високого ризику або зовнішні та внутрішні тригери. Підтримувати їх у розробці кращих стратегій подолання і запасних планів на випадок майбутніх труднощів.
Визначати можливі протоколи лікування хвороб, що загрожують здоров’ю людей у певній громаді, зокрема, інфекційних хвороб, що мають серйозні наслідки на глобальному рівні.
Міждисциплінарна медична спеціальність, що вивчає зв’язок між соціальними, психологічними та поведінковими установками та їхній вплив на людські процеси.
Упевнятися, що медичні працівники отримують професійне, ефективне та безпечне лікування, адаптуючи методи та процедури відповідно до потреб людини, здібностей або переважаючих умов.
Розвивати терапевтичні стосунки взаємної співпраці під час лікування, зміцнюючи та завойовуючи довіру, та співпрацювати з користувачами послуг медичної допомоги.
Слідкувати за сучасними тенденціями та дискусіями у сфері охорони психічного здоров’я, усвідомлюючи зміни в соціальному, культурному та політичному мисленні щодо психотерапії та взаємодії різних теорій. Бути в курсі зростання попиту на консультування та психотерапію, а також знати про науково обґрунтовані дослідження, відповідні інструменти вимірювання психотерапії та потребу в дослідженнях.
Застосовувати професійну та фактичну оцінку, встановлення цілей, надання втручання та огляд клієнтів, зважаючи на історію розвитку та контекстну історію клієнтів, у межах власної сфери практики.
Визначити можливу кінцеву точку терапевтичного втручання з пацієнтом відповідно до його початкових цілей.
Інституційні, правові та психосоціальні практики та правила, пов’язані з практикою психотерапії.
Заохочувати мотивацію пацієнта до змін і сприяти вірі в те, що терапія може допомогти, використовуючи для цього техніки та процедури лікування.
Проводити процедури оцінки ризиків, використовуючи будь-які інструменти та настанови. Розпізнавати мову, яку використовує пацієнт, що може означати заподіяння шкоди собі або іншим, ставлячи прямі запитання, якщо це необхідно. Сприяти тому, щоб пацієнт обговорював будь-які думки про самогубство, а також кількісно оцінювати ймовірність реалізації цих думок на практиці.
Теоретична методологія, що використовується в наукових дослідженнях, що включає в себе проведення фонового дослідження, побудову гіпотези, її перевірку, аналіз даних і підведення підсумків.
Історичний розвиток консультування та психологічних теорій, а також перспективи, застосування, стратегії інтерв’ювання та консультування.
Робити усвідомлений вибір щодо того, який тип психотерапевтичного втручання застосувати при роботі з пацієнтами відповідно до їхніх потреб.
Процес свідомості, пов’язаний з різними розладами та хворобами, його прояви та варіанти лікування.
Нести відповідальність за власну професійну діяльність і визнавати межі власного досвіду та компетенції.
Психіатрія — це медична спеціальність, вказана в Директиві ЄС 2005/36/EC.
Пояснювати проблеми психічного здоров’я простими та зрозумілими способами, допомагати позбутися патології та дестигматизувати поширені стереотипи стосовно психічного здоров’я, засуджуючи упереджену чи дискримінаційну поведінку, системи, установи, практики та ставлення, які є явно сепаратистськими, образливими чи шкідливими для психічного здоров’я людей або їхньої соціальної інтеграції.
Психотерапевт/психотерапевтка - Які навички корисні, але не обов'язкові?
Пропонувати науково обґрунтовані поради щодо того, як уникнути погіршення здоров’я, навчати та консультувати людей та осіб, які за ними доглядають, щодо того, як запобігти погіршенню здоров’я, та/або мати можливість порадити, як покращити стан їхнього середовища та здоров’я. Надати поради щодо виявлення ризиків, що призводять до погіршення здоров’я, і допомогти підвищити імунітет пацієнтів шляхом орієнтації на профілактику та стратегії раннього втручання.
Надавати корисну інформацію, пов’язану з професіями охорони здоров’я, щоб переконатися, що політичні рішення приймають на користь громад.
Застосовувати методи когнітивно-поведінкової терапії для осіб, чиє лікування передбачає когнітивне перенавчання, роботу з дисфункціональними емоціями, дезадаптивною поведінкою та когнітивними процесами за допомогою різноманітних систематичних процедур.
Застосовувати техніку гіпнозу, щоб створити підсвідомі зміни у формі нових реакцій, думок, ставлень, поведінки чи почуттів у пацієнта.
Налаштовувати відповідну процедуру для керування зустрічами, включаючи політику щодо скасування та неявки.
Психомоторне спостереження і терапія у дорослих, дітей та осіб з розумовою відсталістю, спрямована на вирішення психіатричних проблем людини.
Оцінювати ознаки ситуації, яка становить безпосередню загрозу здоров’ю, безпеці, власності чи оточенню людини, та бути добре підготовленими до неї. \n \n
Геріатрія — це медична спеціальність, вказана в Директиві ЄС 2005/36/EC.
Надавати стратегії та підтримку користувачам медичних послуг із соціальними труднощами. Допомагати їм зрозуміти вербальні і невербальні поведінку і дії інших. Підтримувати їх у підвищенні рівня самовпевненості в соціальних ситуаціях.
Застосовувати стратегії, засновані на фактичних даних, щоб сприяти здоровому способу життя, профілактиці та лікуванню хвороб.
Формулювати діагноз для людей з різноманітними проблемами та психічними розладами, починаючи від короткочасних особистих та емоційних проблем до важких, хронічних психічних станів, розпізнаючи та критично оцінюючи будь-які можливі проблеми з психічним здоров’ям.
Обслуговувати певну кількість пацієнтів за певний проміжок часу, прагнучи надати оптимальні медичні послуги.
Обговорювати, якщо доречно, плани лікування та його хід з лікарями, психологами, соціальними працівниками, психіатричними медичними сестрами та іншими фахівцями.
Реєструвати інформацію про користувачів медичних послуг для виставлення рахунків за надані медичні послуги.
Педіатрія — це медична спеціальність, вказана в Директиві ЄС 2005/36/EC.
Методи та процедури, що використовуються для допомогти хворій або травмованій людині відновити втрачені навички та повернути собі самостійність і контроль.
Працювати з людьми над наслідками насильства та травм, зокрема сексуального, фізичного, психологічного, культурного характеру, та травмами, пов’язаними з відсутністю уваги.
Дисципліна, що стосується теорії та практики освіти, включно з різними методами навчання окремих осіб або груп.
Apply a broad range of bio-medical, psycho-social, organisational, educational, and societal aspects of health, disease, and healthcare to improve healthcare services and to improve quality of life.
Сприяти різноманіттю, поважати його та виступати на захист рівного ставлення до гендерів, етнічних груп і груп меншин в організаціях, щоб запобігти дискримінації та забезпечити інклюзивність і сприятливе середовище.
Типи психоаналітичних теорій і технік, що стосуються несвідомих психічних процесів
Використовувати іноземні мови для проведення досліджень, пов’язаних зі здоров’ям.
Використовувати набір організаційних методів і процедур, які сприяють досягненню поставлених цілей, зокрема, детальне планування графіків роботи персоналу. Використовувати ці ресурси ефективно і раціонально, а також проявляти гнучкість, коли це необхідно.
Спілкуватися з друзями, родинами та іншими відповідними особами, важливими для клієнта або пацієнта, якого лікують, дотримуючись конфіденційності та прозорості.
Застосовувати терапію, звертаючись до людей не на суто індивідуальному рівні, а як до таких, що перебувають у відносинах, маючи справу з взаємодією груп та їхніми інтерактивними моделями та динамікою.
Спілкуватися іноземними мовами з користувачами медичних послуг, особами, які за ними доглядають, або постачальниками послуг. Використовувати іноземні мови для полегшення догляду за пацієнтом відповідно до потреб пацієнта.
Брати участь у наданні багатопрофільної медичної допомоги та розуміти правила та компетенцію інших фахівців у сфері охорони здоров’я.
Проводити психоаналіз пацієнтів, зосереджуючись на несвідомих аспектах, які можуть мати негативний вплив на їхнє психологічне благополуччя.
Інші професії
- Клінічний психолог/клінічна психологиня
- Лікар-психолог/лікарка-психологиня
- Музичний терапевт/музична терапевтка
- Логопед/логопединя
- Лікар-ерготерапевт/лікарка-ерготерапевт
- Арт-терапевт/арт-терапевтка
- Хіропрактик
- Дієтолог/дієтологиня
- Брат медичний, відповідальний за загальний догляд/сестра медична, відповідальна за загальний догляд
- Фізіотерапевт/фізіотерапевтка
- Лікар-ортоптист/лікарка-ортоптистка
- Фахівець з хіропрактики/фахівчиня з хіропрактики